Дерев’яну дранку використовували протягом багатьох століть в якості покрівельного покриття, для російських сіл і міст – це був найдоступніший матеріал, який забезпечував надійну гідро і теплоізоляцію будинків. На хвилі моди на екологічно чисті матеріали, даху з дранки знову стали зводити вже в сучасних умовах.
Дранку покрівельну називають по різному: гонт, леміш, тес, Городець. Незалежно від назви суть залишається одна і та ж – дерев’яні дощечки укладені на даху в два або три шари.
Якісно укладена і оброблена дах із дранки може справно служити більше ста років, без зміни своїх властивостей. Майстрів, які вміють укладати дерев’яну дранку в Росії майже не залишилося, тому багато чому доводиться заново вчитися і переймати досвід з-за кордону, в країнах, де вміння не забуте, а клімат близький до нашого.
Наприклад шиндель – виготовляється в Німеччині, його фабричне виробництво налагоджено давно, а готова продукція за своєю суттю є дранкою покрівельної – дерев’яної черепицею.
Дах з дранки крім своїх екологічних властивостей, має ще й технічними перевагами, при укладанні між елементами утворюються невеликі щілини, які, дерево набрякле під час дощу, закриває, а в сонячну погоду, покриття стискається, забезпечуючи собі процес самовентиляція.
Дранку покрівельну ділять на два види, що залежать від методу виготовлення: пиляна і колота. В якості сировини відбирається тільки вологостійка деревина, надміцна і смолянистих. Використовується деревина модрини, дуба, липи, осики або канадського червоного кедра.
Гонт може бути різних відтінків, залежить це від породи дерева, з якої він був виготовлений, наприклад кедрова дранка має багряно-червоний відтінок, модрина ж – світло-бежева. Але вихідний колір готової даху з дерев’яної дранки, на довго не зберігається, в процесі впливу погодних змін, покриття придбає сірий колір.
Монтаж гонту проводиться подвійним або потрійним способом, в залежності від постійного числа дощечок в поперечнику. Потрійний шар вважається більш надійним. Відносно невелика вага покрівлі, п’ятнадцять-сімнадцять кілограм на квадратний метр, немає необхідності зводити потужну кроквяну систему.
При цьому повинно бути організовано вентиляційний простір для відводу вологи, а сам матеріал необхідно обробляти антисептичними просоченнями і засобів проти загоряння.
